ІНТЕГРАЦІЯ МАТЕМАТИЧНОЇ МОДЕЛІ ТА RSM-ОПТИМІЗАЦІЇ ДО МЕТОДІВ ПЛАНУВАННЯ ЕКСПЕРИМЕНТУ У ГАЛУЗІ ХІМІЧНОЇ ІНЖЕНЕРІЇ ІЗ ЗАСТОСУВАННЯМ СУЧАСНИХ ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ
DOI:
https://doi.org/10.20998/2078-5364.2025.4.04Ключові слова:
математичне моделювання, планування експерименту, хімічна інженерія, оптимізація, RSM, поверхні відгуку, адекватність, оптимум, чисельні методиАнотація
У статті представлено результати дослідження, присвяченого інтеграції методів математичного моделювання та методології оптимізації поверхні відгуку (RSM) у систему планування експерименту для задач хімічної інженерії із використанням сучасних програмних засобів. Розглянуто теоретичні засади побудови математичних моделей технологічних процесів і принципи реалізації статистичного планування експериментів для виявлення закономірностей між технологічними параметрами у хімічній інженерії. Обґрунтовано доцільність використання центрально-композиційних планів (ЦКП) для формування адекватних моделей другого порядку, що забезпечують можливість аналізу нелінійних взаємодій між факторами та прогнозування відгуку системи в широкому діапазоні умов.
Запропоновано методику інтеграції аналітичних моделей та RSM-оптимізації із застосуванням програмного середовища MathCAD Prime для проведення чисельних розрахунків, статистичної обробки результатів та побудови поверхонь відгуку. Наведено приклад моделювання процесу руйнування жароміцного нікелевого сплаву під впливом трьох технологічних параметрів термічної обробки: температури загартовування, температури старіння та часу старіння. Для аналізу даних реалізовано центрально-композиційний ротатабельний план другого порядку, який дозволив визначити значимі фактори, оцінити їх вплив за критерієм Стьюдента та перевірити адекватність моделі за критерієм Фішера. Проведений аналіз показав, що в області зміни факторів цільова функція не має оптимуму. Однак аналіз характеру впливу факторів на вихідний параметр, показав, що можливо знайти оптимальне значення функції для фіксованих значень фактору x1=const. Отримано рівняння регресії, яке адекватно описує залежність тривалості до руйнування сплаву від досліджуваних параметрів. Оптимізацію розв’язку проведено за методом найскорішого спуску.
Показано, що одночасне використання статистичних та чисельних підходів забезпечує побудову достовірних моделей технологічних процесів, скорочує обсяг експериментальних робіт та створює підґрунтя для розробки цифрових двійників хімікотехнологічних систем. Розглянута методика може бути інтегрована у системи автоматизованого проектування та керування хіміко-технологічними процесами, що дасть змогу підвищити їхню ефективність та надійність.
Посилання
Box G. E. P., Wilson K. B. On the Experimental Attainment of Optimum Conditions. Journal of the Royal Statistical Society. Series B. 1951.
Box G. E. P., Draper N. R. Response Surfaces, Mixtures, and Ridge Analyses. Wiley. 2007.
Montgomery D. C. Design and Analysis of Experiments. Wiley. 2017.
Hartmann K. Statistische Versuchsplanung und-auswertung in der Stoffwirtschaft. Deutscher Verlag für Grundstoffindustrie. 1974.
Zaid H., Al-Sharify Z. T., Hamzah M. H., Rushdi S. Optimization of Different Chemical Processes Using Response Surface Methodology. A Review. Journal of Engineering and Sustainable Development. 2022.Vol. 26, No. 6. P. 1-12.
Chen X., Pei Y., Wang X., Zhou W., Jiang L. Response Surface Methodology – Central Composite Design Optimization Sugarcane Bagasse Activated Carbon under Varying Microwave-Assisted Pyrolysis Conditions. Processes. 2024. Vol. 12, No. 3. Art. 497.
Perez J. V. D., Nadres E. T., Nguyen H. N. Response surface methodology as a powerful tool to optimize the synthesis of polymer-based graphene oxide nanocomposites for simultaneous removal of cationic and anionic heavy metal contaminants. RSC Advances. 2017. Vol. 7(30). P. 18480-18490.
Parulekar S. J. Numerical problem solving using Mathcad in undergraduate reaction engineering. Chemical Engineering Education. 2006.Vol. 40, No. 1. P. 14-23.
Statiukha H. O. Vstup do planuvannia optymalnoho eksperymentu: navch. posib. Kyiv : IVTs «Politekhnika», 2011. 117 p.
Tovazhnianskyy L. L. Kompiuterne modeliuvannia u khimichnii tekhnolohii. Kharkiv : NTU «KhPI», 2011. 606 p.
Ravindran A., Ragsdell K. M., Reklaitis G. V.Engineering optimization: methods and applications. 2nd ed., 2006. 681 p.
Khimelblau D. Prykladne neliniine prohramuvannia. Per. z anhl. 1975. 534 p.