ПОЛІМЕРНИЙ ВІСК ЯК ОСНОВА ДЛЯ ВИРОБНИЦТВА ШЛІФУВАЛЬНО-ПОЛІРУВАЛЬНИХ ПАСТ

Анотація

В статті розглянуто принципову можливість розширення сировинної бази виробництва шліфувально-полірувальних паст за рахунок вторинної сировини – виробів з поліетилену, поліпропілену та полістиролу, які втратили свої споживчі властивості. Ці вироби, сьогодні, відносяться до наймасовіших твердих побутових відходів, які через низьку біодеградацією (час розкладання 100–500 років), накопичуються на спеціально обладнаних полігонах і сміттєзвалищах, зменшуючи площину сільськогосподарських угідь. Разом з цим, вторинна полімерна сировина, може розглядатися в якості цінного джерела сировини для отримання полімерних восків – бази для виробництва шліфувально-полірувальних паст. При цьому, економічно доцільним процесом переробки вторинної полімерної сировини, виступає термічний піроліз, який реалізується в установках реакторного типу при температурах 350–420 °С (в залежності від термічної стійкості полімерної сировини) та атмосферному тиску. В процесі проведення термічного піролізу в лабораторних умовах було отримано зразки полімерних восків( фракцій, що википають при температурах понад 300 °С), які мали наступні властивості: поліетиленовий віск (густина при 20 °С – 910 кг/м³; пенетрація при 25 °С – 170 мм×10^-1; стійкість до фазового розшарування – 98 % утримання; розмазуваність – 27 см²); поліпропіленовий віск (густина при 20 °С – 937 кг/м³; пенетрація при 25 °С – 105 мм×10^-1; стійкість до фазового розшарування – 93 % утримання; розмазуваність – 19 см²) та полістироль- ний віск (густина при 20 °С – 1029 кг/м³; пенетрація при 25 °С – 58 мм×10^-1; стійкість до фазового розшарування – 87 % утримання; розмазуваність – 14 см²). Отримані результати показали, що досліджені полімерні воски за своїми властивостями перевершують класичні зв’язувальні основи шліфувально-полірувальних паст – стеарин та парафін. Отже. можуть виступати їх замінниками при промисловому виробництві широкого спектру шліфувально-полірувальних паст, що в свою чергу буде сприяти зниженню собівартості їх виробництва та імпортозалежності.