ПОЛІМЕРНИЙ ВІСК ЯК ОСНОВА ДЛЯ ВИРОБНИЦТВА ШЛІФУВАЛЬНО-ПОЛІРУВАЛЬНИХ ПАСТ

Автор(и)

  • М. О. Борисенко
  • І. В. Сінкевич Національний технічний університет “Харківський політехнічний інститут”, Україна

DOI:

https://doi.org/10.20998/2078-5364.2025.3.10

Ключові слова:

шліфувально-полірувальні пасти, вторинна сировина, полімери, зв’язувальна основа, термічний піроліз, полімерний віск, структура, властивості

Анотація

В статті розглянуто принципову можливість розширення сировинної бази виробництва шліфувально-полірувальних паст за рахунок вторинної сировини – виробів з поліетилену, поліпропілену та полістиролу, які втратили свої споживчі властивості. Ці вироби, сьогодні, відносяться до наймасовіших твердих побутових відходів, які через низьку біодеградацією (час розкладання 100–500 років), накопичуються на спеціально обладнаних полігонах і сміттєзвалищах, зменшуючи площину сільськогосподарських угідь. Разом з цим, вторинна полімерна сировина, може розглядатися в якості цінного джерела сировини для отримання полімерних восків – бази для виробництва шліфувально-полірувальних паст. При цьому, економічно доцільним процесом переробки вторинної полімерної сировини, виступає термічний піроліз, який реалізується в установках реакторного типу при температурах 350–420 °С (в залежності від термічної стійкості полімерної сировини) та атмосферному тиску. В процесі проведення термічного піролізу в лабораторних умовах було отримано зразки полімерних восків( фракцій, що википають при температурах понад 300 °С), які мали наступні властивості: поліетиленовий віск (густина при 20 °С – 910 кг/м³; пенетрація при 25 °С – 170 мм×10-1; стійкість до фазового розшарування – 98 % утримання; розмазуваність – 27 см2); поліпропіленовий віск (густина при 20 °С – 937 кг/м³; пенетрація при 25 °С – 105 мм×10-1; стійкість до фазового розшарування – 93 % утримання; розмазуваність – 19 см2) та полістироль- ний віск (густина при 20 °С – 1029 кг/м³; пенетрація при 25 °С – 58 мм×10-1; стійкість до фазового розшарування – 87 % утримання; розмазуваність – 14 см2). Отримані результати показали, що досліджені полімерні воски за своїми властивостями перевершують класичні зв’язувальні основи шліфувально-полірувальних паст – стеарин та парафін. Отже. можуть виступати їх замінниками при промисловому виробництві широкого спектру шліфувально-полірувальних паст, що в свою чергу буде сприяти зниженню собівартості їх виробництва та імпортозалежності.

Біографії авторів

М. О. Борисенко

Аспірант

І. В. Сінкевич, Національний технічний університет “Харківський політехнічний інститут”

Кандидат технічних наук, професор

 

Посилання

Kovalevskyi S. V., Onyshchuk S. H. Tekhnolohiia obrobky typovykh detalei i skladannia mashyn : navch. posib. Ternopil : DDMA, 2023. 132 p.

Singh A., Shetty K. H., Prathap M. S. Finishing and polishing of direct composite restorations – a review. International Journal of Advanced Research. 2021. Vol. 9, No. 6. P. 193–204. DOI: 10.21474/IJAR01/13000.

Bray S. Grinding, Honing, and Polishing for Home Machinists. Fox Chapel Pub- lish-ing Company, Incorporated, 2025. 96 p.

Bańkowski D., Spadło S. The influence of abrasive paste on the effects of vibratory machining of brass. Archives of Foundry Engineering. 2019. Vol. 19, No. 4. P. 5–10.

A kind of diamond paste : pat. CN104017499B Kytai ; zaiavnyk Guizhou Rong Qing Tools Co Ltd. Opubl. 19.08.2015.

Makarov V. A., Mastepan M. A., Vynohradov M. S., Bieliaiev D. S. Eksperymen- talne doslidzhennia vplyvu zernystosti abrazyvu sylikatnoi pasty na yakist poverkhon tertia. Visnyk mashynobuduvannia ta transportu. 2022. Vyp. 1(15). P. 100–105.

Nisar J., Ali G., Shah A., Farooqi Z. H., Iqbal M., Khan S., Sherazi S. T. H., Si- rajuddin. Production of fuel oil and combustible gases from pyrolysis of polystyrene waste: kinetics and thermodynamics interpretation. Environmental Technology & Innovation. 2021. Vol. 24. Article 101996. DOI: 10.1016/j.eti.2021.101996.

Ranskiy A., Gordienko O., Korinenko B., Ishchenko V., Sakalova H., Vasylinych T., Malovanyy M., Kryklyvyi R. Pyrolysis processing of polymer waste components of electronic products. Chemical and Chemical Technology. 2024. Vol. 18, No. 1. P. 103–108.

Dragomir R. E. The kinetic and experimental study for the pyrolysis of hydrotreated and non-hydrotreated coking distillated fractions. Reaction Kinetics, Mechanisms and Catalysis. 2024. Vol. 137. P. 2599–2615. DOI: 10.1007/s11144-024-02660-8.

Zhao N., Low S. S., Law C. L., Wu T., Pang C. H. Co-pyrolysis of polymers: recent advances, challenges and perspectives. Fuel Processing Technology. 2025. Vol. 274. Ar- ticle 108239. DOI: 10.1016/j.fuproc.2025.108239.

DSTU 7687:2015. Benzyny avtomobilni Yevro. Tekhnichni umovy. Kyiv : DP «UkrNDNTs», 2015. 15 p.

Grigorov A., Nahliuk I., Zelenskii O., Ponomarenko N. Technology of recycling waste lubricant greases. Petroleum & Coal. 2019. Vol. 61, No. 4. P. 677–681.

Grigorov A., Zelenskii O., Sytnik A., Nahliuk I. Possibility of producing plastic lubricants by thermal destruction of solid domestic wastes. Petroleum & Coal. 2020. Vol. 62, No. 1. P. 195–199.

Shevchenko K. V., Hryhorov A. B. Otrymannia komponentu kotelnoho palyva z vtorynnoho polipropilenu. Intehrovani tekhnolohii ta enerhozberezhennia. 2020. No. 4. P. 83– 89.

Bodrova L. H., Kramar H. M., Kovalchuk Ya. O., Koval I. V. Tekhnolohiia kon- struktsiinykh materialiv ta materialoznavstvo : navch. posib. Ternopil : FOP Palianytsia

V. A., 2023. 157 p.

##submission.downloads##

Опубліковано

2025-12-04

Номер

Розділ

ІНТЕГРОВАНІ ТЕХНОЛОГІЇ ПРОМИСЛОВОСТІ