ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНИЙ СТЕНД ДЛЯ ДОСЛІДЖЕННЯ ЛОКАЛЬНИХ УМОВ НЕСТАЦІОНАРНОГО ТЕПЛООБМІНУ
DOI:
https://doi.org/10.20998/2078-5364.2024.3.05Ключові слова:
експериментальний стенд для дослідження локальних умов нестаціонарного теплообміну, високотемпературна поверхня, розпилена рідина, метод ідентифікації умов теплообміну, сопло щілинної форсунки, змінний набір сопел, кріплення блоку, спеціальний координатний пристрій, регулювальний вентиль, перегріта рідина, випарне охолодження, пароводяна середаАнотація
Сконструйований експериментальний стенд для дослідження локальних умов нестаціонарного теплообміну при охолодженні високотемпературної поверхні рідиною, що розпилюється: з форсунок різних модифікацій (спрейєрних у тому числі); водоповітряне; пароповітряне; пароводяне; перегрітою рідиною; води із різними концентраціями поверхнево-активних речовин.
Аналіз наукових джерел визначив методику досліджень, яка дозволить виконувати дослідження впливу щільності зрошення, температури поверхні, ступеня недогріву рідини, її швидкості та кута натікання на поверхню з урахуванням можливості реалізації зміни визначальних факторів у діапазоні відповідних їх реальних значень у натурних об'єктах енергетики та металургії та завдання вибору методу ідентифікації граничних умов теплообміну.
Дослідження інтенсивності теплообміну функції недогріву розпиленої рідини – води з різними концентраціями поверхнево-активних речовин при різних локальних щільностях зрошення і температурах поверхні в наукових публікаціях ми не зустріли. Тому ці дослідження, а також розробка ефективних систем охолодження або визначення теплового стану об'єктів за різних зовнішніх впливів для нас є головними.
Для здійснення наміченої нами програми дослідження, крім розробки методики ідентифікації граничних умов теплообміну, виявилося необхідним вирішити низку спеціальних завдань, пов'язаних із визначенням режимних параметрів середовища. До таких належать локальна щільність зрошення і швидкість диспергованого середовища біля поверхні термозонда.
Для надійного визначення локальної щільності зрошення, а також визначення дисперсного складу крапель повинен бути використаний лічильно-імпульсний метод, який одержав можливість практичної реалізації в нашій країні.
Для визначення локальних умов нестаціонарного теплообміну нами розроблено схему вимірювання ЕРС термоприймачів, встановлених у тілі стрижня термозонда, а також підібрати швидкодіюче цифрове записувальне обладнання.
Вирішення зворотного завдання теплопровідності дозволить встановити ступінь впливу практично всіх факторів, зазначених як визначальні.
Посилання
Isachenko V.P., Kushnyirev V.I. Struynoe ohlazhdenie. – M.: Energoatomizdat, 1984. – 216 p.
Bratuta E.G. Opredelenie plotnostey orosheniya pri ohlazhdenii v spreyerah. – Stal, 1983, # 7, P. 85–87.
Selihov Yu.A., Bratuta E.G., Ivanovskiy A.Yu. Stend dlya issledovaniya paro-vodyanogo ohlazhdeniya vyisokotemperaturnyih poverhnostey. – V kn.: Energeticheskoe mashinostroenie, vyip. 37, – Resp. mezhved. nauch.-tehn. Sbornik. – Harkov: Vischa shkola, Harkov, 1982, P. 77–79.
Dinner A. Obzor literaturyi po teploperedache pri struynom ohlazhdenii. M.: Chernyie metallyi, 1976, #4, P. 26–29.
Bratuta E.G., Pereselkov A.R. Schetno-impulsnyiy metod issledovaniya ras-predeleniya kapel po razmeram v dispersnyih potokah. – V kn.: Energeticheskoe mashi-nostroenie, vyip. 16, – Resp. mezhved. nauch.-tehn. Sbornik. – Harkov: Vischa shkola, izd-vo pri Hark. un-te, 1973, P. 72–78.
A.S. 466431 (SSSR). Ustroystvo dlya izmereniya razmerov kapel / E.G. Bratuta, A.R. Pereselkov. – Opubl. V B.I., 1975, # 13.
Bratuta E.G., Pereselkov A.R. Sravnenie rezultatov izmereniya dispersnogo sostava kapel s pomoschyu schetno-impulsnogo i inertsionnogo metodov. – V kn.: Energeticheskoe mashinostroenie, vyip. 22, – Resp. mezhved. nauch.-tehn. Sbornik. – Harkov: Vischa shkola, izd-vo pri Hark. un-te, 1976, P. 55–62.
Bratuta E.G., Pereselkov A.R. Opredelenie lokalnyih rashodov dispersnoy sredyi v gazozhidkostnom potoke s pomoschyu schetno-impulsnogo metoda. – Teploenergetika, 1975, # 5, P. 32–34.
Leonchik B.I., Mayakin V.P. Izmereniya v dispersnyih potokah. – M.: Energiya, 1971. – 248 p.
Ertanova O.N., Lepeshinskiy I.A. Reshetnikov V.A. Golograficheskiy analiz dis-persnoy fazyi dvuhfaznogo potoka. – Teplofizika vyisokih temperatur, 1979, t. 17, # 4, P. 819–821.
Levin A.L., Starchenko G.E. Opredelenie skorosti, razmera i funktsii ras-predeleniya chastits po diametram v dvuhfaznoy strue.. – Izv. AN SSSR. Mehanika zhidkosti i gaza, 1975, # 6, P. 51–58.
Rinkevichus B.S. Lazernaya anemometriya. – M.: Energiya, 1978. – 159 p.
Aladev I.T., Ginzburg B.M., Gavrilov N.D. i dr. Issledovanie vozmozhnosti primeneniya golografii k izucheniyu dvuhfaznyih techeniy. – Teploenergetika, 1973, # 8, P. 66–68.
Lyikov A.V. Teoriya teploprovodnosti. – M.-L.: GITTL, 1952. – 599 p.
Teplotehnicheskiy spravochnik / Pod red. V.N. Yureneva i P.D. Lebedeva. – M.: Energiya, 1976, t. 2. – 896 p.
Selihov Yu.A., Bratuta E.G., Kravtsov S.F. i dr. Metod opredeleniya lokalnyih usloviy teploobmena pri spreyernom ohlazhdenii. – Stal, 1985, #4, P. 89–91.
