ДОСЛІДЖЕННЯ НЕПАЛИВНОГО ЗАСТОСУВАННЯ ПОХІДНИХ БУРОГО ВУГІЛЛЯ ПРИ ОДЕРЖАННІ МЕМБРАН НА ОСНОВІ ГІБРИДНИХ БІОДЕГРАДАБЕЛЬНИХ МАТЕРІАЛІВ

Автор(и)

  • В. В. Лебедєв Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут», Україна
  • Д. В. Мірошниченко Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут», Україна
  • О. В. Богоявленська Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут», Україна
  • Є. І. Литвиненко Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут», Україна
  • Л. В. Соловей Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут», Україна

DOI:

https://doi.org/10.20998/2078-5364.2024.1.05

Ключові слова:

біодеградабельна матеріали, гібридні, похідні бурого вугілля, гумінові речовини, мембрани, очищення, важкі метали, адсорбція

Анотація

У статті показані дослідження з вивчення непаливного застосування похідних бурого вугілля при одержанні мембран на основі гібридних біодеградабельних матеріалів. В роботі використовували полілактид марки Terramac TP–4000, гумінові речовини, отримані з бурого вугілля. Мембрани для очищення води від важких металів одержували з гібридних біополімерних матеріалів на основі полілактиду та гумінових речовин у вигляді пористих полімерних плівок з розміром пор 20 мкм та робочою площею поверхні мембрани 28,26∙10-4 м2 з діаметром кола 6 см. Використані в нашій роботі гумінові речовини належали до групи добре гуміфікованих, більш ароматичних з високим вмістом кислотних функціональних груп, що зумовлює їх високу комплексоутворювальну здатність до утворення стійких метало-гумінових комплексів. Розроблені гібридні біодеградабельні матеріали на основі полілактиду та гумінових речовин були використанні як високоефективні сорбційні мембранні матеріали для зниження вмісту важких металів у водних розчинах. Одержанні мембрани гібридних біодеградабельних матеріалів на основі полілактиду та гумінових речовин мають максимальну селективність вилучення іонів металів по відношенню Cu2+ – 95 % та Pb2+ – 94 %; а для таких металів, як Cd2+, Hg2+, Zn2+, та Co2+ вона становить від 82 до 89%. Порівнюючи відсоток іонів металів, які адсорбувалися, можна побачити, що найлегше адсорбованим металом був свинець. Мідь і цинк адсорбувалися аналогічно. Кадмій демонстрував найнижчий відсоток, але його ад- сорбція була лише трохи гіршою, ніж у випадку міді та цинку. Найбільші значення отри- мано для одноразової адсорбції іонів Cu2+, у випадку адсорбції із суміші цей метал також мав найвищий коефіцієнт розподілу, сильна адсорбція також виявлена для Pb2+, з іншого боку, адсорбція Zn2+ була, за «коефіцієнтом розподілу», відносно слабкою. Міцнозв'язані та залишкові фази були найвищими для міді та свинцю, ці два метали значною мірою були зв’язані в сильні комплекси гуміновими речовинми і лише дуже невелика їх кількість могла бути вимита за нормальних умов. Було виявлено, що вимивання іонів металів з мембранних гібридних біодеградабельних матеріалів на основі полілактиду та гумінових речовин у воду було дуже низьким, у більшості випадків він становив близько 10 % і не перевищував 20 %. Більшість іонів металу (≥60 %) були зв’язані дуже міцно і лише частково вимивались у сильно кислих умовах. Одержані результати стійкості адсорбції суттєво змінюються та добре корелюють із віком та ступенем гуміфікації гумінових речовин.

Біографії авторів

В. В. Лебедєв, Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут»

Кандидат технічних наук, доцент

Д. В. Мірошниченко, Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут»

Доктор технічних наук, професор

О. В. Богоявленська, Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут»

Кандидат технічних наук, доцент

Є. І. Литвиненко, Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут»

Доктор технічних наук, доцент

Л. В. Соловей, Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут»

Старший викладач

Посилання

El-Ghoul Y., Alminderej F.M., Alsubaie F.M., Alrasheed R., Almousa N.H. Recent Advances in Functional Polymer Materials for Energy // Water, and Biomedical Applications: A Review. Polymers. – 2021. – Vol. 13. – P. 4327.

Zagho M.M., Hussein E.A. and Elzatahry A.A., Recent Overviews in Functional Polymer Composites for Biomedical Applications // Polymers. – 2018. – Vol. 10. – P. 739.

Díez-Pascual A.M., Chemical Functionalization of Carbon Nanotubes with Polymers: A Brief Overview // Macromolecules. – 2021. – Vol. 1. – P. 64–83.

Liu Y., Liu Z., Gao Y., Gao W., Hou Z. and Zhu Y. Facile Method for Surface- Grafted Chitooligosaccharide on Medical Segmented Poly(ester-urethane) Film to Improve Surface Biocompatibility // Membranes. – 2021. – Vol. 11. – P. 37.

Chen J.-C., Chen C.-H., Chang K.-C., Liu S.-M., Ko C.-L., Shih C.-J., Sun Y.-S. and Chen W.-C. Evaluation of the Grafting Efficacy of Active Biomolecules of Phosphatidylcholine and Type I Collagen on Polyether Ether Ketone: In Vitro and In Vivo // Polymers. – 2021. – Vol. 13. – P. 2081.

Mohamed M.G., Tsai M.-Y., Wang C.-F., Huang C.-F., Danko M., Dai L., Chen T., Kuo S.-W. Multifunctional Polyhedral Oligomeric Silsesquioxane (POSS) Based Hybrid Porous Materials for CO2 Uptake and Iodine Adsorption // Polymers. – 2021. – Vol. 13. – P. 221.

Khan M.A., Govindasamy R., Ahmad A., Siddiqui M.R., Alshareef S.A., Hakami A.A.H. and Rafatullah M. Carbon Based Polymeric Nanocomposites for Dye Adsorption: Synthesis, Characterization, and Application // Polymers. – 2021. – Vol. 13. – P. 419.

Pereira A.M., Gomes D., A. da Costa, Dias S.C., Casal M., Machado R. Protein-Engineered Polymers Functionalized with Antimicrobial peptides for the Development of Active Surfaces // Applied Sciencesvol. – 2021. – Vol. 11. – P. 5352.

Charoensri K., Rodwihok C., Wongratanaphisan D., Ko J.A., Chung J.S., Park H.J., Investigation of Functionalized Surface Charges of Thermoplastic Starch/Zinc Oxide Nanocomposite Films Using Polyaniline: The Potential of Improved Antibacterial Properties // Polymers. – 2021. – Vol. 13. – P. 425.

Brun P., Zamuner A., Battocchio C., Cassari L., Todesco M., Graziani V., Iucci G., Marsotto M., Tortora L., Secchi V. Bio-Functionalized Chitosan for Bone Tissue Engineering

// International Journal of Molecular Sciences. – 2021. – Vol. 22. – P. 5916.

Jhaveri J., Raichura Z., Khan T., Momin M., Omri A. Chitosan Nanoparticles- Insight into Properties, Functionalization and Applications in Drug Delivery and Theranostics

// Molecules. – 2021. – Vol. 26(2) . – P. 272.

Beagan A.M., Alghamdi A.A., Lahmadi S.S., Halwani M.A., Almeataq M.S., Alhazaa A.N., Alotaibi K.M. and Alswieleh A.M. Folic Acid-Terminated Poly(2-Diethyl Amino Ethyl Methacrylate) Brush-Gated Magnetic Mesoporous Nanoparticles as a Smart Drug Delivery System // Polymers. – 2020. – Vol. 13. – P. 59.

Donoso-González O., Lodeiro L., Aliaga Á.E., Laguna-Bercero M.A., Bollo S., Kogan M.J., Yutronic N. and Sierpe R. Functionalization of Gold Nanostars with Cationic β- Cyclodextrin-Based Polymer for Drug Co-Loading and SERS Monitoring // Pharmaceutics. – 2021. – Vol. 13. – P. 261.

Huang Y.-N., Qian T.-T., Dang F., Yin Y.-G., Li M., Zhou D.-M. Significant contribution of metastable particulate organic matter to the natural formation of silver nanoparticles in soils // Nature Communications. – 201. – Vol. 10. – P. 3775.

Brown P.A., Gill S.A. and Allen S.J. Metal removal from wastewater using peat // Water Research. – 2000. – Vol. 34. – P. 3907–3916.

Sahalai D., Bilets D., Lebedev V., Mysiak V., Miroshnichenko D., Sinitsyna A. Hybrid Biopolymer Nanocomposite Materials for Ecological and Biomedical Applications. Proceedings of the 2022 IEEE 12th International Conference. Nanomaterials: Applications and Properties. (NAP 2022). – 2022. – P. 184251.

Dević G. J. Characterization of eluted metal ions by sequential extraction from Krepoljin coal basin, Serbia: mechanisms of metal interaction // Energy Sources, Part A: Recovery, Utilization and Environmental Effects. – 2016. – Vol. 38(13). – P. 1912–1917.

##submission.downloads##

Опубліковано

2024-06-28

Номер

Розділ

ІНТЕГРОВАНІ ТЕХНОЛОГІЇ ПРОМИСЛОВОСТІ