ПЕРСПЕКТИВИ ВИКОРИСТАННЯ АЛЬТЕРНАТИВНИХ ВИДІВ ПАЛИВА ДЛЯ ОПАЛЕННЯ РЕГЕНЕРАТИВНИХ ПОВІТРОНАГРІВАЧІВ ДОМЕННИХ ПЕЧЕЙ

Автор(и)

  • Олександр Вадимович Кошельнік Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут», Україна
  • С. Б. Гойсан Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут», Україна
  • Тетяна Миколаївна Пугачова Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут», Україна
  • Ольга Володимирівна Круглякова Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут», Україна
  • Вікторія Геннадіївна Павлова Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут», Україна

DOI:

https://doi.org/10.20998/2078-5364.2023.1.02

Ключові слова:

доменна піч, регенеративний повітронагрівач, звалищний газ, температура горіння, нагрів дуття

Анотація

Проаналізовано можливість використання штучного газоподібного палива – звалищного газу – для опалення регенеративних повітронагрівачів печей доменного виробництва. Підвищення температури доменного дуття є одним з найбільш ефективних способів економії металургійного коксу та збільшення продуктивності доменних печей. Для цього в якості палива для регенеративних теплообмінників використовується суміш доменного та коксового газів. Враховуючи існуючий сьогодні дефіцит коксового газу, в якості висококалорійної добавки пропонується використання звалищного газу, основним горючим елементом якого є метан. Проведені розрахунки горіння суміші газоподібних палив в трьох комбінаціях: доменних газ, коксо-доменна суміш та суміш доменного та звалищного газів. Розглядалася можливість підвищення температури гарячого дуття до 1250 °С в системі повітропостачання доменної печі об'ємом 1033 м³ . Для досягнення заданої температури необхідний рівень адіабатної температури горіння повинен складати 1423 °С, а температури димових газів під куполом – 1300 °С. Даний рівень температури неможливо досягнути при використанні тільки доменного газу, тому розглядалися два варіанти: використання коксо-доменної суміші з вмістом коксового газу 6,3 % та одночасним нагріванням повітря горіння до 180 °С за рахунок теплоти відхідних газів доменних повітронагрівачів, а також спалювання суміші доменного та звалищного газів з нагріванням повітря горіння до 180 °С (вміст звалищного газу при цьому – 7,6 %). Витрата суміші палив в останньому випадку складає 68523 м³ /год, тобто необхідна кількість звалищного газу дорівнює 5208 м³ /год. Обсяги виходу газу на звалищах великих міст складають 5–10 млн.м³ /рік, що є меншим ніж необхідна кількість біогазу для опалення повітронагрівача. Тому має сенс розглядати для досягнення необхідного рівня температур використання суміші трьох газів – доменного, кокосового та звалищного у відповідних співвідношеннях. Використання звалищного газу також сприяє вирішенню важливої екологічної проблеми забруднення земель та атмосфери при накопичування твердих побутових відходів.

Біографії авторів

Олександр Вадимович Кошельнік, Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут»

кандидат технічних наук, доцент

С. Б. Гойсан, Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут»

аспірант

Тетяна Миколаївна Пугачова, Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут»

кандидат технічних наук, професор

Ольга Володимирівна Круглякова, Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут»

кандидат технічних наук, доцент

Вікторія Геннадіївна Павлова, Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут»

кандидат технічних наук, старший викладач

Посилання

Tovarovskyi I. G. Domennaia plavka. Еvoliutsyia, khod protsessov, problemы y perspektyvы / I. G. Tovarovskyi. – Dnepropetrovsk: Porohy, 2003. – 596 p.

Hres L. P. Эnerhosberezhenye pry nahreve domennoho dutia / L. P. Hres. – Dnepropetrovsk: Porohy, 2004. – 209 p.

Koshelnik O. V. Metodyka stvorennia universalnoho obchysliuvalnoho kompleksu dlia modeliuvannia reheneratyvnykh teploobminnykiv vysokotemperaturnykh plavylnykh ahrehativ / O. V. Koshelnik // Vostochno-evropeiskyi zhurnal peredovыkh tekhnolohyi. – 2007. – № 2/3 (26). – P. 47–50.

Koshelnik O. V. Modeliuvannia roboty teploobminnykh aparativ system enerho- ta teplopostachannia vysokotemperaturnykhtekhnolohichnykh ustanovok / O. V. Koshelnik, Ye. V. Khavin, V. H. Pavlova // Intehrovani tekhnolohii ta enerhozberezhennia.– 2015. – № 1. – P. 14–18.

Ganzha A. Analysis of efficiency and reliability of blast-furnace process waste heatrecovery systems / A. Ganzha, О. Zaiets // Technology audit and production reserves. –2017.– V.1 (33). – P. 48–54.

Розробка перспективних систем утилізації теплових вторинних енергоресурсів доменного виробництва / Ганжа А. М., Кошельнік О. В., Павлова В. Г., Хавін Є. В. // Інтегровані технології та енергозбереження. – 2016. – № 2. – С. 14–18.

Chonka I. I. Osoblyvosti vyrishennia problemy vidkhodiv v umovakh Zakarpatskoioblasti / I. I. Chonka, S. Iu Chundak, O. V. Rubets // Visnyk Kharkivskoho natsionalnoho universytetu imeni V. N. Karazina. – 2010, № 893. – P. 77–83.

Pryshchepa A. M. Ekolohichni problemy ta stratehiia povodzhennia z tverdymy pobutovymy vidkhodamy (na prykladi mista Dubno) / A. M. Pryshchepa, O. A. Brezhytska // Visnyk Natsionalnoho universytetu vodnoho hospodarstva ta pryrodokorystuvannia. Zb. nauk. prats. – 2007. – Vyp. 3 (39). Ch. 1. – P. 145–150.

Stassen H. E. Small-Scale Biomass Gasifiers for Heat and Power: A Global Review / H.E Stassen // World Bank Technical Paper. Energy series. –1995. – No. 296. –Р. 88.

S. Heidenreich. Advanced Biomass Gasification: New Concepts for EfficiencyIncrease and Product Flexibility / S. Heidenreich. – London: Academic Press. – 140 р.

Rettenberger G. Utilization of Landfill Gas and Safety Measures / G. Rettenberger // Solid Waste Landfilling. – Elsevier, 2018. – P. 463–476.

Vykorystannia zvalyshchnoho hazu v enerhetychnykh tsiliakh: ekonomichni aspekty / Ye. Dudek, P. Klimek, O. Hvozdevych, Yu. Stefanyk // Naftohazova enerhetyka. – 2007. – № 2 (3). – P. 8–13.

##submission.downloads##

Опубліковано

2023-12-06

Номер

Розділ

ЕНЕРГЕТИКА ТЕПЛОТЕХНОЛОГІЇ ТА ЕНЕРГОЗБЕРЕЖЕННЯ