ІНТЕГРАЦІЯ ПРОЦЕСУ ТЕПЛООБМІНУ ЕНЕРГЕТИЧНОЇ УСТАНОВКИ
DOI:
https://doi.org/10.20998/2078-5364.2021.2.05Ключові слова:
теплова енергія, органічне паливо, електроенергія, теплове навантаження, забруднення навколишнього середовища, тепловий насос, двоконтурна сонячна установка, тепловий контур, поновлювані джерелаАнотація
Поновлювані джерела енергії (ПДЕ) не обмежені геологічно накопиченими запасами. Їх використання і споживання не призведе до неминучого вичерпання запасів Землі, і вони не забруднюють навколишнє середовище. Основним мотивом прискореного розвитку відновлюваної енергетики в Європі, США і багатьох інших країнах є турбота про енергетичну незалежність і екологічну безпеку. Так, в странах ЄС прийнято програму досягнення вкладу ПДЕ в енергетичний баланс до 2020 року до 20%, а до 2040 р – до 40%. Відновлювана енергетика характеризується багатогранністю, різноманітністю. У переліку завдань, що виникають при реалізації проектів відновлюваної енергетики (ВЕ) (крім технологічних і технічних), залишаються питання оцінки можливості та ефективності використання ПДЕ для енергозабезпечення регіонів. Одночасно слід враховувати, що найчастіше користувача цікавлять комплексні оцінки з різних видів джерел енергії. У конкретних регіонах найбільш ефективним може стати або використання гібридних енергоустановок, або створення теплоенергетичних установок на різних типах відновлюваної енергії. У зв'язку з комплексністю даної проблеми, а також географічною «регіональністю» відновлюваної енергетики, стає можливим і актуальним тема цієї статті. Пропонується теплоенергетична установка для постачання: електроенергією, гарячою водою, гарячим повітрям і опаленням, в якій спільно з вітроелектрогенератором, двухконтурною сонячною установкою, використовується тепловий насос, акумулятори електроенергії і теплоти. Ця установка дозволяє зменшити собівартість теплової енергії за рахунок зниження матеріаломісткості і витрат на обладнання, економити органічне паливо; виробляти електроенергію і надлишок її віддавати в державну електромережу; зменшити теплове навантаження і забруднення навколишнього середовища.
Посилання
Konczepcziya gosudarstvennoj energeticheskoj politiki Ukrainy na period do 2020 g. // Informaczionnoe prilozhenie. – 2001. – # 10. – 8 p.
Selikhov Yu.A., Ved V.E., Bukhkalo S.I., Kostin V.M. Konstrukczionnye oso-bennosti uvelicheniya effektivnosti raboty gelioustanovok.Ekotekhno-logii i resur-sosberezhenie.– Kiev: Tipografiya NAN Ukrainy, # 3, 2004.– p. 70–75.
Yuriy A. Selikhov, Victor A. Kotsarenko, Jiří J. Klemeš, Petro O. Kapustenko/ The Performance of Plastic Solar Collector as Part of Two Contours Solar Unit/ CHEMICAL ENGINEERING TRANSACTIONS VOL. 70, 2018, P. 2053-2058, Copyright © 2018, AIDIServizi S.r.l.
Rej D., Makmajkl D. Teplovye nasosy: Per. s angl. – M.:Energoizdat, 1982. – 224 p.
Ovcharenko V.A. Ovcharenko A.V. Vikoristannya teplovikh nasosiv //Kholod M+T, 2006, #2 P. 34–36.
Dikij M.O. Ponovlyuvani dzherela energiyi: Pidruchnik. – K.: Vishha shk., 1993. – 351 p.: il.
Daffi Dzh. A., Bekman U.A. Teplovye proczessy s ispolzovaniem solnechnoj energii. – M.: Mir, 1977. – 420 p.
Volevakha N.M., Volevakha V.A. Netradiczionnye istochniki energii. − K.: Vishha shk., 1988. − 58 p.
Shherbina O. Sonyachna energiya. Energiya dlya vsikh: Tekhn. dovidnik. –Uzhgorod, 2000. – Rozd. 1. – P. 9–32.
Valov M.I., Kazandzhan B.I. Sistemy solnechnogo teplosnabzheniya. – M.: Izd-vo MEI, B.g.(1991). – 137 p.
Brinkvort B. Dzh. Solnechnaya energiya dlya cheloveka. – M.:Mir, 1976.–288 p.
Kharchenko N.V. Individualnye solnechnye ustanovki.–M.:Energoatomizdat, 1991. – 208 p.
Sarnaczkij E.V. Sistemy solnechnogo teplo- i khladosnabzheniya. – M.: Stroj-izdat, 1990 – 324 p.
