ДОСЛІДЖЕННЯ УМОВ НАНЕСЕННЯ ВОЛЬФРАМУ НА ОКСИДНО-КЕРАМІЧНІ НОСІЇ

Автор(и)

  • В. О. Головенко ДВНЗ «Український державний хіміко-технологічний університет», Дніпро, Ukraine
  • О. О. Калініченко ДВНЗ «Український державний хіміко-технологічний університет», Дніпро, Ukraine
  • К. В. Роєнко ДВНЗ «Український державний хіміко-технологічний університет», Дніпро, Ukraine
  • Л. О. Сніжко ДВНЗ «Український державний хіміко-технологічний університет», Дніпро, Ukraine

DOI:

https://doi.org/10.20998/2078-5364.2020.3.04

Ключові слова:

плазмове електролітичне оксидування, екстракційно-піролітичний метод, каталітично активні покриття, електроліт, натрій вольфрамовокислий

Анотація

Забруднення атмосфери відходами, що утворюються при спалюванні органічного палива, є важливою екологічною проблемою. У зв'язку з розробкою і введенням нових екологічних стандартів все більша увага приділяється створенню ефективних каталізаторів знешкодження автомобільних паливних газів. Активні компоненти каталізаторів наносять на керамічні матеріали і металеві поверхні різними способами.

З використанням планування експерименту порівняно ефективність плазмово-електролітичного оксидування (ПЕО) та екстракційно-піролітичного методів щодо впровадження металів в аніонній формі у поверхню каталізатору та встановлено оптимальні технологічні параметри процесів нанесення каталітично активних покриттів. За допомогою центрального композиційного рототабельного плану знайдено функції відклику, які відображають залежність товщини Yδ, пористості Yп та вмісту вольфраму YW в покритті в залежності від технологічних умов ПЕО. Речовину, яка отримувала активний компонент W (Na2WO4·2H2O), додавали безпосередньо в електроліт, або використовували для подальшого просочування покриттів. Встановлено, що в першому випадку вміст активного компонента в покритті в середньому в 50 разів більше, ніж при просоченні попередньо отриманого покриття. Крім того, концентрація Na2WO4·2H2O в електроліті має бути значно нижчою, ніж у розчині просочення. Показано, що при проведенні ПЕО у розчині рідкого скла пористість покриття прямо пропорційно зростає з концентрацією скла у електроліті. При додаванні до електроліту натрію вольфрамовокислого пористість залежить тільки від часу процесу и має екстремальну залежність з максимумом при 25 хв. Встановлено, що товщина покриття при проведенні ПЕО у розчини рідкого скла зростає більше при подовженні часу процесу, ніж при підвищенні концентрації скла у електроліті у 1,7 рази. При додаванні до електроліту натрію вольфрамовокислого покриття практично не росте з часом при концентрації скла до 5 г·л-1.

Посилання

Yefremov V.N., Moiseyev M.M., Leonov V.T., Beskov V.S., Sobolevskiy V.S. Op-timizatsiya sostava Zn-Cr-Mn-Ni-Cu-Al mnogokomponentnogo katalizatora selektivnogo vosstanovleniya oksidov azota // Zhurnal prikladnoy khimii. 1998. t. 71. vyp. 3 P. 427–431.

Lebukhova N.V., Karpovich N.F., Makarevich K.S., Chigirin P.G. Kataliticheskoye goreniye sazhi v prisutstvii medno-molibdatnykh sistem, poluchennykh raznymi metodami.// Kataliz v promyshlennosti. 2008. №6. P. 35–40.

Chigirin P.G. Kinetika i mekhanizm kataliticheskogo okisleniya ugleroda v prisutstvii medno-molibdatnykh sistem: avtoref. dis. … kand. khim. nauk: 02.00.04. Vladivostok, 2012. 21 p.

Sposob polucheniya katalizatora dozhiga dizel'noy sazhi: pat. Rossiyskaya federatsiya: MPK B01J37/025, B01J37/03, B01D53/94, B01J23/885, B01J21/06 № 2455069S1; zayavl. 10.07.11; opubl. 10.07.12, Byul. №19. 9 p.

Makarevich K.S., Lebukhova N.V., Chigirin P.G., Karpovich N.F. Kataliticheskiye svoystva CuMoO4 s dobavkami Co, Ni i Ag // Neorganicheskiye materialy. 2010. tom 46. №12. P. 1–6.

Lebukhova N.V., Rudnev V.S., Chigirin P.G., Makarevich K.S., Lukiyanchuk I.V., Karpovich N.F. Kompozitsii Li2Cu2(MoO4)3/TiO2+SiO2/Ti dlya kataliticheskogo dozhiga dizel'noy sazhi // Kataliz v promyshlennosti. 2011. №2. P. 47–52.

Lukiyanchuk I.V., Rudnev V.S., Andenko N.A., Kaidalova T.A., Panin E.S., Gordi-enko P.S. Anodic-Spark oxidation of aluminium alloy in tungstate electrolytes // Rassian Journal of Appleid Chemistry. Vol. 75. 2002. №4. pp. 573–578.

Rudnev V.S., Kondrikov N.B., Tyrina L.M., Boguta D.L., Vasil'yeva M.S., Luki-yanchuk I.V. Kataliticheski aktivnyye struktury na metallakh // Kriticheskiye tekhnologii. Membrany. 2005. №4 (28). P. 63–67.

Tyrina L.M., Rudnev V.S., Ustinov A.YU., Lukiyanchuk I.V., Nedozorov P.M., Chernykh I.V., Dmitriyeva Ye.E. Modifitsirovannyye perekhodnymi i redkozemel'nymi met-allami oksidnyye pokrytiya na alyuminii i ikh aktivnost' v reaktsii okisleniya CO // Fizikokhimiya poverkhnosti i zashita materialov. 2014. tom 50. №4. P. 420–427.

Lukiyanchuk I.V., Chernykh I.V., Rudnev V.S., Ustinov A.YU., Tyrina L.M., Ne-dozorov P.M., Dmitriyeva Ye.E. Kataliticheski aktivnyye kobal'tmednyye oksidnyye sloi na alyuminii i titane // Fizikokhimiya poverkhnosti i zashchita materialov. 2014. tom 50. №2. P. 183–191.

Rudnev V.S., Boguta L.D., Yarovaya T.P., Nedozorov P.M. Pokritiya iz oksidov i fosfatov niobiya na splave niobiya // Fizikokhimiya poverkhnosti i zashchita materialov. 2014. tom 50. №3. P. 313–315.

Kafarov V.V. Metody kibernetiki v khimii i khimicheskoy tekhnologii, M.: Khimiya, 1985. 448 p.

##submission.downloads##

Опубліковано

2020-09-14