DOI: https://doi.org/10.20998/2078-5364.2020.1.09

ДОСЛІДЖЕННЯ ПОКАЗНИКІВ БЕЗПЕКИ ТА ОКИСНЮВАЛЬНОЇ СТАБІЛЬНОСТІ САФЛОРОВОЇ ОЛІЇ

L. Mironenko, V. Timchenko, L. Perevalov, T. Arutyunyan

Анотація


У статті наведено результати досліджень показників безпеки олії сафлору. Визначено вміст токсичних елементів (свинцю, кадмію, міді, цинку, заліза) чинним методом, що включає мінералізацію продукту (сафлорової олії) шляхом сухого або мокрого озолення і вимірювання концентрації елементу у розчині мінералізату за допомогою полум'яної атомної абсорбції. Також у досліджуваному зразку олії сафлорової визначено: вміст пестицидів і гептахлору згідно з методиками, представленими у міжнародному стандарті з використанням методу газової хроматографії та вміст мікотоксинів. Наявність афлатоксинів здійснено за допомогою двомірної тонкошарової хроматографії, а кількісне визначення – високоефективної рідинної хроматографії. Вміст бенз(а)пірену визначено із застосуванням спектрофлуориметрії за низької і кімнатної температури та високоефективної рідинної хроматографії з флуоресцентним детектором. Окиснювальна стабільність сафлорової олії досліджена методом диференційної скануючої калориметрії за методикою, опрацьованої в лабораторії інструментальних досліджень Українського науково-дослідного інституту олій та жирів. Також наведено ДСК-грами окиснення пресової сафлорової олії з додаванням антиоксидантів та зразку олії соняшникової нерафінованої холодного пресування вимороженої першого ґатунку. Наведено ДСК-грами одержані для олії сафлорової з додаванням суміші токоферолів, водно-спиртових екстрактів кори дубу, листя зеленого чаю та евкаліпту. Найбільшу окиснювальну стабільність виявлено в олії сафлоровій з додаванням екстракту зеленого чаю. Найменшу ефективність серед досліджених антиоксидантів виявлено у водно-спиртового екстракту листя евкаліпту. Проведене дослідження окиснювальної стабільності олії сафлорової з визначенням періоду індукції дозволяє прогнозувати термін зберігання та запропонувати антиоксиданти для підвищення її антиокиснювальної здатності.


Ключові слова


У статті наведено результати досліджень показників безпеки олії сафлору. Ви-значено вміст токсичних елементів (свинцю, кадмію, міді, цинку, заліза) чинним мето-дом, що включає мінералізацію продукту (сафлорової олії) шляхом сухого або мокрого озолення і вимірювання концентрації елементу у розчині мі

Повний текст:

PDF

Посилання


Levchuk I.V., Osejko M.I., Ty`mchenko V.K. Analiz faktoriv nebezpeky` produkciyi u texnologiyi oliyezhy`rovy`x vy`robny`cztv // Texnologichny`j audy`t i rezervy` vy`robny`cztva. – Xarkiv: Texnologichny`j centr, 2014. – T.5. − #2(19). – P. 21−25.

Demy`dov I.M., Lozovy`cz`ky`j O.S., Golomsha Ya.Ya., Golodnyak V.O., Kuznyeczova I.V., Get`man M.V., Gurtovy`j O.M. Dorozhnya karta zakonodavchogo regulyuvannya yakosti xarchovy`x produktiv: monografiya. – Ky`yiv: CzP «Kompry`nt», 2018. – 197 p.

Oliya sonyashny`kova. Zagal`ni texnichni umovy`. DSTU 4492. – [Chy`nny`j vid 01.01.2019]. – K.: Derzhspozhy`vstandart Ukrayiny`, 2019r. – 31 p. (Nacional`ny`j standart Ukrayiny`).

Rukovodstvo po metodam issledovaniya, tehnohimicheskomu kontrolyu i uchetu pro-izvodstva v maslozhirovoj promyshlennosti. Pod red. A.G. Sergeeva. – L.: VNIIZh. – T.5. – 501 p.

Patterson, H.B.W. Handling and storage of Oilseeds, Oils, Fats and Meal // Elsevier Science, Essex, 1989. – P. 1135.

J. Resken, J. Siebrecht, J. Hazebrock. Triacylglycerol composition and structure in ge-netically modified safflower and soybean oils // JAOCS, 1997. – Vol.74. – P. 989−997.

Terrones, A., Wilson R.F. ed. Safflower: a speciality in the world market // Proceeding of the World Conference on Oilseed Processing and Utilization. – Champaign, J.L.: AOCS Press, 2001. – P. 145−150.

Blum, J.E. The role of safflower oil in edible oil application // JAOCS, 1966. – vol.43. – P. 416.

Hras A.R., Hadolon M., Knez Z. i Bauman D. Sravnenie antiokislitelnogo i siner-geticheskogo dejstviya ekstrakta rozmarina s tokoferolom, askorbilpalmitinom i li-monnoj kislotoj v podsolnechnom masle // Pishevaya himiya, 2000. − № 71. – P. 229−233.