ЗАСТОСУВАННЯ МЕТОДУ ПІНЧ-АНАЛІЗУ ПРИ ПРОВЕДЕННІ ТЕПЛОВОЇ ІНТЕГРАЦІЇ ПРОЦЕСУ ВИПАРЮВАННЯ ХЛОРИДУ МАГНІЮ

Автор(и)

  • С. М. Биканов Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут», Ukraine
  • Т. Г. Бабак Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут», Ukraine
  • Ю. Б. Данилов Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут», Ukraine
  • В. В. Биканова ДУ «НІОХІМ», Ukraine

DOI:

https://doi.org/10.20998/2078-5364.2020.1.02

Ключові слова:

теплова інтеграція, пінч-аналіз, гарячі утиліти, складені криві, рекуперативні теплообмінники, рекуперація, випарювання

Анотація

Проведено теплову інтеграцію процесу випарювання хлориду магнію з використанням методу пінч-аналізу. Сформовано таблицю з потоковими даними для інтеграції процесу випарювання на основі розрахунків матеріального і теплового балансу процесу. Для проведення теплової інтеграції обрано п’ять гарячих і чотири холодних потоків. Гарячі потоки: конденсати з першого і другого корпусів, вторинні пари з першого і другого корпусів, упарений розчин. Холодні потоки: початковий розчин, розчин, що випаровується у першому і другому корпусах, вода на технічні потреби. Побудовано складені криві потоків, які отримані для обраного значення мінімальної різниці температур, визначено цільові енергетичні значення гарячих і холодних утиліт. Встановлено, що температура пінча гарячих потоків дорівнює 53 °С, холодних 45 ºС. Отримано сіткову діаграму, на якій розташовано теплообмінники, користуючись N‑правилами та СР-правилами. Виходячи з технологічних міркувань, а саме, з температурних обмежень для початкової суміші, температура якої має не наближуватися до температури кипіння в жодному з потоків, що з’явилися в результаті розщеплення, прийняте рішення щодо переносу тепла через пінч потужністю 50,87 кВт, що призводить до зміни потужності зовнішніх утиліт. Розраховано, що в результаті проведення теплової інтеграції, значення споживання гарячих утиліт скоротились з початкових QН=2527,1 кВт до QНmin=1924 кВт, тобто на 603 кВт. Витрата гріючої пари, згідно розрахунків, зменшено на 23 % у порівнянні з проведенням процесу за принциповою схемою. Показано, що теплове навантаження охолоджувача відповідає тепловому навантаженню барометричного конденсатора, яку отримано при розрахунках. Розраховано, що кількість тепла рекуперації збільшилась з QRЕC=1734 кВт до інтеграції до QRЕC=2337,03 кВт після проведення інтеграції. Встановлено, що для реалізації заданих цільових значень гарячих і холодних утиліт необхідно встановити вісім рекуперативних теплообмінників і один підігрівач. На основі сіткової діаграми отримано інтегровану технологічну схему випарювання хлориду магнію, яка забезпечує необхідну рекуперацію тепла.

Біографії авторів

С. М. Биканов, Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут»

к.техн.н., доцент

Т. Г. Бабак , Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут»

доцент

Ю. Б. Данилов, Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут»

д.техн.н., професор

В. В. Биканова, ДУ «НІОХІМ»

к.техн.н., наук. співроб.

Посилання

Taubman E.I. Vyiparivanie. – M.: Himiya, 1982. – 327 p.

Kovalenko S.S., Kazanov A.N., Shibitova N.V. Vyibor oborudovaniya na stadii vyiparivaniya bishofita. // Mezhdunarodnyiy zhurnal prikladnih i fundamentalnyih issledovaniy.

– 2016. – # 7 (chast 3) P. 516–517.

Shtangeev V.O., Kober V.T., Belostotskiy L.G. i dr.. Sovremennyie tehnologi i

oborudovanie sveklosaharnogo proizvodstva. – K.: Tsukor Ukrainyi, 2004 g. – 320 p.

A. Emelyanov, K. Emelyanov. Vyiparivanie sokov pryamogo otzhima v vakuume.

– Palmarium – 2012 g. – 316 p.

Danilov Yu.B., Tovazhnyanskyy L.L., Pertsev L.P. Plastinchatiy viparniy aparat.

Patent na vinahid, #88836, byul.22, 2009.

Danilov Yu.B., Byikanov S.N., Gaponova E.A., Nagornyiy A.O., Rusinov O.I. Intensivnyie i energosberegayuschie vyiparnyie apparatyi s plastinchatoy greyuschey kame-roy.

// Visnik Natsionalnogo Tehnichnogo Universitetu «HPI». – Harkiv: NTU «HPI», 2018 – #

Seriya: Himiya, himichna tehnologIya ta ekologiya – P. 38–44.

Smit R., Klemesh Y., Tovazhnyanskyy L.L., Kapustenko P.A., Ulev L.M. Osnovyi

integratsii teplovyih protsessov.– Harkov: NTU «HPI». 2000.–456 p.

Smith R. Chemical Process Design and Integration. Chichester. McGraw-Hill, John

Wiley and Sons Ltd. 2005. 687 p.

Kemp Ian C. Pinch Analysis and Process Integration. – OXFORD. Elsevier Ltd.

396 p.

Introduction to Pinch Technology https://www.ou.edu/class/chedesign/a design/Introduction to Pinch Technology-LinhoffMarch.pdf.

Meshalkin V.P., Tovazhnyanskyy L.L., Kapustenko P.A. Osnovyi teorii resursosberegayuschih integrirovannyih himiko-tehnologicheskih sistem. Harkov: NTU «HPI»,

412 p.

Byikanov S.N., Gorbunov K.A., Gorbunova O.V., Kim A.E. Teplovaya integratsiya protsessa vyiparivaniya edkogo natra. // Integrirovannyie tehnologii i energosberezhenie.– Harkov.– NTU «HPI».– 2016.– #3.– P. 9–14.

##submission.downloads##

Опубліковано

2020-01-28