ІНТЕГРАЦІЯ ТЕПЛОЕНЕРГЕТИЧНОЇ УСТАНОВКИ НА ПОНОВЛЮВАНИХ ДЖЕРЕЛАХ ЕНЕРГІЇ
DOI:
https://doi.org/10.20998/2078-5364.2020.1.07Ключові слова:
теплова енергія, органічне паливо, електроенергія, теплове навантаження, забруднення довкілля, тепловий насос, електричний бойлер, тепловий контур, поновлювані джерелаАнотація
Традиційні джерела енергії виснажуються і вже зараз не можуть з розрахунком на перспективу забезпечити майбутнє людства. Крім того, вони несуть загрозу екологічної безпеки Землі. Нетрадиційні поновлювані джерела енергії необмежені геологічно накопиченими запасами. Їх використання і споживання не призведе до неминучого вичерпання запасів Землі і вони не забруднюють навколишнє середовище. Важливо підкреслити, що частка обсягів використання поновлюваних джерел енергії (ПДЕ), яка припадає на країни, що розвиваються становить менше 40 %, в той час як на розвинені країни – понад 60 %. Цей факт спростовує поширену думку, що використання ПДЕ – доля країн, що розвиваються зі слабо розвиненою енергетичною інфраструктурою. Основним мотивом прискореного розвитку поновлюваної енергетики в Європі, США і багатьох інших країнах є турбота про енергетичну безпеку і екологічну заклопотаність. Так, в ЕС прийнята програма досягнення вкладу ПДЕ в енергетичний баланс к 2020 р до 20 %, а к 2040 р – до 40 %. Поновлювана енергетика характеризується багатогранністю, різноманітністю. У переліку завдань, що виникають при здійснення проектів поновлюваної енергетики (ПЕ) (крім технологічних і технічних), залишаються питання оцінки можливості та ефективності використання ПДЕ для енергозабезпечення регіонів [1,2]. Очевидно, що при цьому з одного боку необхідні великі масиви інформації, що охоплює як природні ресурси території, так і економічні характеристики регіону (інфраструктура енергетики, енергетичні баланси, лінії електропередач, наявність підприємств лісової, деревообробної, харчової та інших галузей промисловості; характеристики сільськогосподарського виробництва та ін.). З іншого боку, необхідно залучити такі інструменти аналізу, які дозволяли б збирати, оперативно модернізувати і перетворювати ці масиви даних, відображати їх; шляхом всебічного аналізу отримувати на їх основі обґрунтовані оцінки і робити розрахунки. Одночасно слід враховувати, що найчастіше користувача цікавлять комплексні оцінки з різних видів джерел енергії. У конкретних регіонах найбільш ефективним може стати або використання гібридних енергоустановок, або створення теплоенергетичних установок на різних типах поновлюваної енергії. У зв'язку з комплексністю зазначеної проблеми, а також відомої «регіональністю» поновлюваної енергетики, стає можливим і актуальним тема справжньої статті. Запропоновано теплоенергетичну установку для постачання: електроенергії, гарячої води і гарячого повітря, в якій сумісно з вітроелектрогенератором, електричним бойлером, використовується тепловий насос, акумулятори електроенергії і теплоти. Ця установка дозволяє: зменшити собівартість теплової енергії за рахунок зниження матеріалоємності та витрат на устаткування що використовується; економити органічне паливо; виробляти електроенергію і надлишок її віддавати у державну електромережу; зменшити теплове навантаження та забруднення довкілля.
Посилання
Kontseptsiya gosudarstvennoy energeticheskoy politiki Ukrainyi na period do 2020
g. // Informatsionnoe prilozhenie. – 2001.– # 10. – 8 p.
Ovcharenko V.A. Ovcharenko A.V. Vikoristannya teplovih nasosiv //Holod M T,
, #2 p. 34–36.
Selihov Yu.A., Ved V.E., Buhkalo S.I., Kostin V.M. Konstruktsionnyie osobennosti uvelicheniya effektivnosti rabotyi gelioustanovok. Ekotehnologii i resursosberezhenie.– Kiev: Tipografiya NAN Ukrainyi, # 3, 2004.– p. 70–75.
Rey D., Makmaykl D. Teplovyie nasosyi: Per. s angl. – M.:Energoizdat, 1982. –
p.
Selihov Yu.A., Kotsarenko V.A., Selihova L.Yu. Kombinovana sistema garyachogo
vodopostachannya Visnik HNTUSG Imeni Petra Vasilenka, Vipusk 57, 2007. – p. 69–74.
Dikiy M.O. Ponovlyuvani dzherela energiyi: Pidruchnik. – K.: Vischa shk., 1993. –
p.: il.
Daffi Dzh. A., Bekman U.A. Teplovyie protsessyi s ispolzovaniem solnechnoy energii. – M.: Mir, 1977. – 420 p.
Scherbina O. Sonyachna energiya. Energiya dlya vsih: Tehn. dovidnik. –Uzhgorod,
– Rozd. 1. – P. 9–32.
Harchenko N.V. Individualnyie solnechnyie ustanovki. – M.:Energoatomizdat,
– 208 p.
Sarnatskiy E.V. Sistemyi solnechnogo teplo- i hladosnabzheniya. – M.: Stroyizdat,
– 324 p.
Teplosnabzhenie: Uchebnik dlya vuzov / A.A. Ionin, B.M. Hlyibov, V.N. Bratenkov, E.N. Terletskaya; Pod red. A.A. Ionina. – M.: Stroyizdat, 1982. – 336 p., il.
Hahaleva L.V. Netraditsionnyie i vozobnovlyaemyie istochniki energii : Posobie
dlya provedeniya prakticheskih zanyatiy. / Sost. Hahaleva L.V. – Ulyanovsk, 2008. – 32 p.
